Розділ 2.  Обґрунтування освітньої програми

Приватної школи №5

2.1 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

Рівень досягнень учнів буде вивчатись шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкових класів:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання в 5-11 класах повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентностіКомпоненти
 

 

 

 

Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

 

 

 

 

 

 

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

 

 

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

 

 

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

 

 

 

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

 

 

 

 

 

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

 

 

 

 

 

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

 

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

 

 

 

 

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища; окремі предмети, надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти, предмети за вибором; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лініяКоротка характеристика
 

 

 

 

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

 

 

 

 

 

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпекаЗавданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

 

 

 

 

 

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

2.2 Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

 

здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 5-11 класах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів середньої школи окрім уроку здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

 

  1. 3. Загальний обсяг навчального навантаження учнів

 

Робочий навчальний план розроблений на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Національної стратегії розвитку освіти в Україні.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

За потреби за заявою батьків здобувачів освіти на підставі висновків інклюзивно-ресурсних центрів деяким здобувачам освіти забезпечується інклюзивна або індивідуальна форми навчання.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік:

  • для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,
  • для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
  • для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
  • для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5985 годин/навчальний рік:

  • для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік,
  • для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік,
  • для 7-х класів – 1190 годин/навчальний рік,
  • для 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік,
  • для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2590 годин/навчальний рік:

  • для 10-х класів – 1312,5 годин/навчальний рік,
  • для 11-х класів – 1277,5 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах. Для кожної вікової групи цей показник різний, але головні принципи для нашого закладу, які дозволяють без шкоди для психоемоційного стану дитини збільшити кількість занять полягають в наступному:

  • Одним із головних принципів побудови освітнього процесу у школі є оволодіння знаннями, вміннями та навичками протягом перебування учня в школі. Саме в освітньому закладі дитина виконує самостійні та індивідуальні завдання за допомогою консультацій та порад вчителів.
  • Динамічний компонент уроку. З метою фізичного розвитку здоров’я дітей і підлітків у межах часу відведеного на урок, протягом 5 хвилин, впроваджується принцип активізації рухомої енергії в організмі, за рахунок дотримання тілесної вертикалі. На уроці всі учні працюють сидячи і стоячи (за партою-конторкою), за бажанням змінюючи своє положення. Впровадження цієї методики у навчальний процес є ефективним профілактичним засобом боротьби з гіподинамією.
  • З метою розширення пізнавального простору, протягом навчального року передбачено перенесення частини уроків з навчальних кабінетів, на свіже повітря в межах прилеглої території.
  • Використання зон відпочинку
  • Велика перерва, під час якої учні школи за бажанням можуть обирати: – рухомі ігри,

– спортивні ігри,

– індивідуальне фізичне вдосконалення

– денний сон

– прогулянки на свіжому повітрі

 

 

2.4 Характеристика освітніх галузей

 

2.4.1 Мовно-літературна освітня галузь

Оволодіння мовою – глобальний процес, складний з психофізіологічного боку, який можна уподібнити «завоюванню нової позиції в набутому баченні світу».

Українська мова, така необхідна як для розвитку громадянської свідомості, так і для майбутнього професійного зросту, може бути якісною та в достатньому обсязі засвоєна в залежності від кількості годин, які плануються на тиждень. За визначенням швейцарського лінгвіста Ш. Баллі, свідоме і системне оволодіння мовою призводить до утворення органічного цілого з мовою, засвоєною природньо, тобто з рідною мовою. У дітей, які навчаються  в  школі,  це –  російська.  В  цьому  випадку,  як  пише  вчений

Ш. Баллі, слід говорити про безпосереднє взаємопроникнення свідомо вивченого і того, що засвоюється природньо, про прямий вплив одного на інше. Безсистемне оволодіння українською мовою – в умовах російськомовного оточення та вивчення іноземної мови – не може бути продуктивним. Система ж щоденної мовної діяльності багаторазового повторення, опори на зорові збудники, говоріння, читання, орфографічні вправи, орфоепічні практикуми дають можливість розраховувати на те що ми формуємо вміння мислити, ясність думки. «Ясність думки, яка, за словами великого мовознавця Г.Лессинга, стане величнішою красою – красою пізнання, мислення і творчого самовираження». Це і є той критерій, який визначає методологічні підходи – щоденна мовна практика.

У поточному навчальному році виникла необхідність внести деякі зміни в традиційну методику викладання російської мови, оскільки для частини здобувачів освіти російська мова не є рідною. В умовах полілінгвального суспільства людина не може обійтись знаннями тільки однієї, рідної мови, вона потребує вивчення мови-посередника, за допомогою якої людина може вступати в мовленнєві контакти з громадянами різних національностей.

У нашій країні такою мовою-посередником, у зв’язку з історичними обставинами, вже не одне століття є російська мова, яка визнана однією з шести світових мов. Варто зазначити про необхідність створення умов формування комунікативних навичок. Про те кількість уроків російської мови, орієнтованих на вивчення теорії та розвитку мовлення, розраховано на пересічного учня, але дитині для якої російська мова не є рідною, цього мовного досвіду не достатньо.

Одним з варіантів розв’язання цієї проблеми є збільшення кількості годин, відведених на вивчення предмету, що й було реалізовано у навчальних планах окремих класів.

Згідно з освітньою реформою, однією з ключових компетентностей є володіння іноземною мовою. Це крок до успіху в сучасному світі, де спілкування іноземними мовами та обробка величезних обсягів інформації набуває все більшого значення. Англійська мова – це вже не дивовижний навик, а необхідність.

Випускники нашої школи є студентами за кордоном, деякі учні мають намір навчатися в іншій країні. Для цього необхідно не тільки знати мову на високому рівні, але й мати підтвердження у якості міжнародного екзамену. Високий результат підвищує впевненість в собі та мовній компетенції.

Вивчення мови передбачає:

  • опанування ЛО теми,
  • закріплення та засвоєння,
  • розбір граматичного матеріалу,
  • комунікація, моделювання реального життєвого спілкування,
  • вивчення паттернів,
  • розуміння стилів письма та практикування їх навичок, що потребує багато часу та зусиль.

За основу у вивченні слів взято технологію центру «Advance», що є однією з передових та успішних на сьогоднішній день у вивченні іноземних мов. Головне завдання якої – моніторинг слів.

Задля практичного оволодіння іноземною мовою на уроках, школою та вчителями було обрано неперекладний (прямий) метод навчання. Таким чином знання мовних явищ розкривається за допомогою контексту, дефініцій та наочності. Матеріал подається невідривно від контексту та формує мовленнєву здогадку учнів. Зазначений метод потребує більше часу для перевірки та розуміння, ніж перекладний.

Зважаючи на запит батьків, а також на значний обсяг роботи було вирішено збільшити кількість уроків англійської мови а в якості додаткової освітньої послуги впровадити проведення розмовного практикуму  Щоденний урок англійської мови (5 годин на тиждень) дозволяє вчителю використовувати гнучкі форми організації, будувати урок на індивідуалізації, та взаємодії з кожним учнем, враховуючи особливості пам’яті та рівень знань. А для учнів створюються сприятливі умови задля:

  • вивчення та засвоєння матеріалів на високому/достатньому рівні
  • закріплення та опанування ЛО у комфортному темпі та режимі, адже особистісно орієнтоване навчання – це основа, якою пронизаний весь навчально-виховний процес у нашому навчальному закладі
  • вивчення граматичних структур
  • максимальне занурення в іншомовне середовище
  • постійного повторення та контролю (застосовуючи технологію «Advance»).

Спираючись на вище викладені положення у 2021-2022 навчальному році збільшення годин мовно-літературної галузі за окремими предметами буде відбуватися наступним чином:

 

Клас

 

Навчальний предмет

Загальна кількість годин за стандартом Кількість годин за освітньою програмою закладуДодаткові освітні послуги
1 класАнглійська мова7070Розмовний практикум

(2 рази на тиждень)

2 класАнглійська мова7070Розмовний практикум

(3 рази на тиждень)

3 класАнглійська мова105105Розмовний практикум

(2 рази на тиждень)

4 класАнглійська мова105105Розмовний практикум

(2 рази на тиждень)

5 класУкраїнська мова122,5140 
6 класАнглійська мова70140Розмовний практикум

(1 раз на тиждень)

7 класАнглійська мова70105Розмовний практикум

(2 рази на тиждень)

8 класАнглійська мова70175 
9 класАнглійська мова70175 
 

10 клас

Українська мова70105 
Англійська мова70175 
 

11 клас

Українська мова70105 
Англійська мова70175 

 

 

2.4.2 Суспільствознавство

Історія – це шлях нашої еволюції та розвитку. Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Сьогодні українські освітяни та науковці приділяють велику увагу «історичній освіченості» молоді, запроваджують у навчальних закладах спеціальні курси, організовують заходи, спрямовані на виявлення рівня знань про історичні події, відгомін яких викликає резонанс у сучасному суспільстві. Головна мета історичної освіти полягає у «навчанні вчитися» на помилках своєї країни, адже лише вміння усвідомлювати й аналізувати історичні помилки допоможе запобігти їх повторенню, є передумовою успішної розбудови нашої держави. Тому одним із важливих аспектів сучасного освітнього простору є історична поінформованість, основи якої закладає вивчення історичних дисциплін у загальноосвітній школі.

На нашу думку для формування базових знань з історії України вкрай недостатньо годин, передбачених Державним стандартом. Збільшення годин на вивчення історії відбувається шляхом перерозподілу навчального навантаження між дисциплінами і створює умови для:

  • комфортного запам’ятовування дат, понять, імен та пам’яток архітектури і образотворчого мистецтва обов’язкових у форматі ЗНО,
  • простеження зв’язків між подіями, їх причинами та наслідками.
  • формування вміння критично мислити, що особливо стосується марксистського погляду на історію
  • перегляду документальних стрічок, які формують цілісне сприйняття певного історичного часу
  • проведення уроків у форматі навчальних проектів через історію окремих людей, розвитку у часі певних історичних явищ
  • раціонального використання навчального часу для самоконтролю знання обов’язкової історичної інформації та використовуючи дидактичні матеріали історичного кабінету.

 

Збільшення годин на вивчення історії України

 

Клас

Загальна кількість годин за стандартом Кількість годин за освітньою програмою закладу
5 клас3570
8 клас52,570
9 клас52,570
10 клас52,5175
11 клас52,5175

 

2.4.3 Математична освітня галузь

Збільшення годин на вивчення математики у середній та старшій школі зумовлено в першу чергу введенням обов’язкового  складання ДПА з математики у 2021 році. По-друге, у зв’язку зі спрямованістю освіти на підвищення рівня та можливість розв’язування компетентнісних задач (застосування математики в житі). Впровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок на оцінювання ключових та предметних компетентностей: готовності й здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички в своїй практичній діяльності. І, нарешті, стратегія нашої школи, індивідуальний підхід до кожного учня/дитини, що вимагає додаткового ресурсу часу в вивченні математики.

 

Клас

ПредметЗагальна кількість годин за стандартом Кількість годин за освітньою програмою закладу
10 класМатематика105175
11 класМатематика105175

 

Керуючись інструктивно-методичними рекомендаціями щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти  (додаток до  листа МОН від 11.08.2020 № 1/9-430), а також відповідно до запиту батьків принципово змінена система викладання предметів у 2021-2022 навчальному році. Предмети, які  не входять до переліку дисциплін,  обраних учнями старших класів в якості складання іспитів формату ЗНО будуть викладатися із зменшенням кількості годин. Протягом навчального року ми вирішили збільшити кількість годин, а також проводити групові та індивідуальні заняття для учнів 9-х,10-х, 11-х класів у різних варіантах з наступних предметів: українська мова, українська література, англійська мова, історія України, математика. На нашу думку, цей досвід раціонального використання навчального навантаження допоможе випускникам школи запобігти психоемоційної перевтоми, а учням 9 и 10 класів, які, на жаль, не змогли на особистому досвіді спробувати оцінити свої навчальні досягнення у форматі ДПА, заздалегідь розпочати підготовку до ЗНО.

 

2.4.4 Природознавча освітня галузь

У 2020-2021 навчальному році учні старшої школи не виявили бажання поглиблено вивчати дисципліни природознавчого напрямку і в подальшому складати ці предмети у форматі ЗНО. Тому педагогічний колектив школи прийняв рішення щодо зменшення кількості годин з окремих предметів цієї галузі

Зменшення годин

ПредметКласЗміни до стандарту
 

Фізика і астрономія

1070 (105-35)
1170 (140-70)
Хімія1035 (52,5-17,5)
1135 (70-35)

 

 

2.4.5 Технологічна освітня галузь

В межах технологічної освітньої галузі для учнів 5-8 класів враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, навчального закладу на підставі рішення педагогічного колективу у 2021-2022 навчальному році буде викладатися «Художня праця» з наступними модулями для вивчення предмета:

МодульЗміст
 

1

 

Проектна діяльність

Виготовлення елементів декору та декорацій для шкільних заходів та святкових вистав
2 

Паперопластика

·         технологія виготовлення штучних квітів

·         квілінг

·         техніка орігамі

·         паперова іграшка

3Виготовлення листівок
4Технологія виготовлення подарункових упаковок
5Технологія вирощування рослин та догляд за ними
6Технологія виготовлення одягу для ляльок
7Технологія та виготовлення виробів в техніці ікебани. Флористика.
8Технологія виготовлення в’язаних виробів·         гачком

·         спицями

·         в техніці макраме

9Проектування, виготовлення та оздоблення виробів в техніці «вишивки»·         нитками

·         бісером

·         шовковими стрічками

10Технологія декоративно-прикладного розпису·         писанкарство

·         розпис тканин

·         розпис посуду

·         розпис на склі

11Технологія виробництва кондитерських виробів·         приготування страв

·         декорування кондитерських виробів

 

 

2.4.6 Фізична культура

У 2021-2022 навчальному році обрано наступні модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:

КласиМодулі
 

1 -4 клас

·         вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики

·         вправи для оволодіння навичками пересувань

·         вправи для опанування навичками володіння м’ячем

·         стрибкові вправи

·         ігри для активного відпочинку

2-4 клас·         вправи для розвитку фізичних якостей

·         вправи для формування постави і профілактики плоскостопості

 

 

5-9 клас

·         змістовні лекції з фізичної культури

·         легка атлетика

·         інтервальні тренування

·         гімнастика

·         основи акробатики

·         баскетбол

·         футбол

 

 

10-11клас

·         змістовні лекції з фізичної культури

·         змістовні лекції «Екологічна грамотність і здорове життя»

·         легка атлетика

·         інтервальні тренування

·         гімнастика

·         основи акробатики

·         баскетбол

·         футбол